ДОКЛАДНИЙ ЗМІСТ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ........................................................................ 3

СКАРБИ НА СМІТНИКУ (ПЕРЕДМОВА) .................................. 5

Все і негайно.................................................................................. 5

Мережа справді культивує легкість, поквапливість і негайність реалізації бажань. Та, попри те, варто застерегти молодого читача від надмірних ілюзій, зокрема в журналістиці. Висловитися в Мережі дуже легко. Настільки легко, наскільки важко бути почутим

Нова зброя старої гвардії........................................................... 9

Вада багатьох поглядів на онлайнові медіа в тому, що це, по суті, філософія традиційних ЗМІ, які зайшли в Мережу. Але в тому й річ, що медійний ландшафт тут зовсім інший

ЩО ЦЕ ТАКЕ?.............................................................................. 11

Деякі онтологічні питання, які стосуються буття інтернет-журналістики, її доданої вартості і відмінностей від попередніх різновидів журналістики

Межі професії.............................................................................. 13

Що належить до інтернет-журналістики і що залишається за її межами? Це непросте питання, з огляду на той факт, що самі межі стають дедалі розмитішими

Онлайнова, мережева, мультимедійна..................................... 13

Терміни, які вживають на позначення того самого явища

Стирання меж............................................................................. 14

Бурхливий і безупинний розвиток комунікативних технологій зумовлює постійне існування «фронтіру», переднього краю, де межі професії виявляються мінливими і розмитими

Блоґи.......................................................................................... 21

Лише невеликий сегмент Мережі може претендувати на те, щоб називатися журналістикою – а саме той, у якому практикують журналістські стандарти збору інформації, перевірки, викладу, аналізу й узагальнення фактів. Дотримання чи недотримання професійних стандартів, з нашого погляду, і є тим водорозділом, який визначає належність блоґа чи інших нетрадиційних форм масової комунікації до журналістики

Новинні агрегатори і журналістика............................................ 26

Новинні інтернет-агрегатори не відносяться до журналістики у вузькому розумінні цього слова. Проте загалом вони, подібно до дайджестів чи рефератів, є важливим складником медійної індустрії, допомагаючи аудиторії структурувати і споживати інформацію

Дім, у якому живе журналістика................................................ 29

Мережа – не просто інструмент. Передусім йдеться про Інтернет як середовище, «дім», в якому й «мешкає» журналістика. У цьому середовищі шукають, відбирають і перевіряють інформацію, тут здійснюють журналістські розслідування і публікують їх результати, тут-таки спілкуються з читачем (глядачем) як потенційним співавтором публікації. Саме через це специфічне середовище первинний текст зазнає трансформацій, обростає коментарями, провокує дискусії, тобто починає жити окремим життям як типова інтернет-публікація

Перезавантаження...................................................................... 32

Його пов’язують із синергетичним ефектом мультимедійності, гіпертекстовості, надоперативності та інтерактивності. Більш радикальні візії журналістського майбутнього передбачають цілковиту відмову від традиційних оповідних форм

Четвертий різновид журналістики чи інтегральний медіум?........ 35

Історично інтернет-журналістика є четвертою після преси, радіо і телебачення. Цілком відмінна технологічна платформа – комп’ютерна мережа – та низка важливих розбіжностей є важливою підставою відособлення четвертого різновиду журналістики від трьох попередніх. Водночас на практиці вона стає першою, а в перспективі – єдиною

Деконструкція: мікро Vs. макро.............................................. 39

З одного боку, природа онлайнових медій, на відміну від традиційних ЗМІ, тяжіє до деконструкції, подрібненості, до розбивання матеріалу на «цеглинки»-мікротексти – так їх легше і зручніше шукати і використовувати. А з іншого – все ще зберігає своє значення традиційна медійна структура

100-відсоткова журналістика................................................... 42

ІЖ, цілком очевидно, має чимало вад. З огляду на масовість («Кожний – сам собі журналіст»), відхилень від фахових та етичних стандартів в онлайні було, є і буде значно більше, аніж у традиційних ЗМІ. Тому ми ведемо мову не про те, що є, а те, що може бути. Тобто порівнюємо ПОТЕНЦІАЛ старих і нових медій

ЯК ЦЕ РОБИТИ?.......................................................................... 45

Практичні рекомендації та поради з приводу підготовки і редагування матеріалів для новинно-аналітичних ресурсів

«Передусім веб» – Web-First Reporting.................................. 47

Система Web-First Reporting означає, що в конвергентних редакціях матеріали творяться насамперед для веб-сайту і лише опісля «скидаються» іншими каналами для аудиторії, яка поки що воліє сприймати паперові чи телевізійні версії. Ця тенденція, вочевидь, набирає обертів в журналістській практиці і разом з інтенсивною конвергенцією різних медійних форматів на основі Мережі призводить до трансформації журналістики

Веб-сайт – найголовніша частина
конвергентного медійного проекту........................................... 48

Найповніший інформаційний пакет (без обмеження часу чи простору, з довідковими покликаннями, графікою, аудіо- та відеоілюстраціями, розлогими і численними коментарями) можливий саме в Мережі

Веб-інтегрованість...................................................................... 54

Особливості матеріалу, які дозволяють йому легко інтегруватися з тими сервісами, які на той час є в Мережі

Додана вартість.......................................................................... 56

Що таке додана вартість ІЖ і як її забезпечити?

Гіпертекстуальність................................................................... 56

Особливості гіпертекстуальності; зовнішні і внутрішні гіперпокликання, їх завдання; тло події

Мультимедійність...................................................................... 63

Взаємодія і взаємодоповнюваність різнорідних медіумів (тексту, аудіо, відео, анімації та нерухомих образів) залежно від вибору користувача; мультимедійний пакет; ієрархія мультимедійних форматів

Негайність та інтерактивність.................................................... 67

Як розвивати інтерактивність; оновлення в режимі нон-стоп: надоперативність і новинні серії, стрічка новин

Персоналізація........................................................................... 80

Сьогодні зростають можливості автоматичної адаптації інформаційних потоків у Мережі до індивідуальних запитів того чи іншого читача. Цебто кожен читає наче свою власну газету, виготовлену спеціально для нього в єдиному екземплярі. Daily Me («Я – щодня», «Мої новини») Ніколаса Негропонте. Персоналізований сервіс «My Times, I-Media – «індпошив у медійній сфері»

Підготовка контенту і техніка написання.............................. 84

Елементи вхідної сторінки. Фокус............................................ 84

Навігація..................................................................................... 86

«Про нас». Копірайт................................................................... 87

Техніка написання..................................................................... 90

Перекинута піраміда і п’ять W

Заголовки................................................................................... 92

Підзаголовки, резюме, анотації, врізки.................................... 94

Лаконічність як загальна вимога до організації тексту............ 96

Приклади та ілюстрації.............................................................. 99

Інформаційне перевантаження............................................... 103

Мова і стиль............................................................................. 103

Достовірність та акуратність................................................... 105

Інтернет-аудиторія: поєднання локальності і глобальності 107

Нетер суттєво різниться від читача традиційної газети: комп’ютер пропонує незрівнянно конкурентніше середовище. Людина, що відкрила свій ноутбук, має водночас кілька спокус або завдань. Передбачення Елвіна Тоффлера про демасифікацію масової комунікації, яке він зробив ще 1970 р., маючи на увазі тенденцію до фрагментації аудиторії дедалі більшою кількістю телеканалів і радіостанцій, ще більшою мірою справджується і для епохи Інтернету

Анонімність і легкість.............................................................. 108

Інтернет дає підстави вести мову про «натовп у квадраті».

Відкрита журналістика – Open Source Journalism

Бізнесові та організаційні моделі мережевих ЗМІ............. 111

Некомерційні моделі; комерційні та гібридні моделі; американський досвід; структурна перебудова і ройова філософія

ЩО ДАЛІ?................................................................................... 121

На основі теперішніх тенденцій зроблено спробу спрогнозувати деякі особливості розвитку новітніх медій та інтернет-журналістики

Співіснування медіумів: від конфлікту до синтезу.......... 123

В історії масової комунікації майже завжди існувала боротьба поміж різними медіумами, цебто між технологічно відмінними медіа-середовищами: преса і радіо, преса і телебачення, радіо і телебачення. Чи приніс Інтернет якісь зміни в ці розклади?

Трохи історії............................................................................. 123

Три сценарії розвитку.............................................................. 131

Конфлікти і критика.................................................................. 133

Згруповано конфлікти і критику за галузевим принципом: преса, телебачення, Інтернет

Преса........................................................................................ 133

Якісні газети: спіраль деградації; чому щоденники робляться схожими на тижневики?

Телебачення............................................................................. 144

«Інтернет – сила! Телєвізор – могила!»; досвід CNN

Інтернет-ЗМІ.............................................................................. 150

Філософська критика (Юрґен Габермас, Артур Шлезінгер, Поль Віріліо, «Смерть наративу» Бена Макінтира); політична критика (Інтернет як частин стратегії «керованого хаосу» в інтерпретації Олександра Дугіна); прагматична критика («Паразитарний характер» інтернет-ЗМІ, копіювання телевізійних прийомів)

Жанри: нове розмежування.................................................... 160

В останні десятиліття ХХ сторіччя простежувалася тенденція до стирання меж, до інтеграції жанрів. Припускаємо, що ця тенденція спостерігатиметься й надалі, адже до творення і розміщення в Мережі текстів (аматорська журналістика, блоґи) долучатиметься щораз більше людей. Багато з них не схильні дотримуватися якихось меж між жанрами з однієї простої причини: вони не знають про їх існування. Водночас, на нашу думку, набуватиме сили протилежна тенденція – до чіткішого розмежування і чистоти жанрів

Зміни в журналістській освіті................................................. 163

Нині особливо важливо готувати фахівців, спроможних застосовувати різні комунікаційні формати: текст, графіку, аудіо, відео

ПО ТОЙ БІК ТРАДИЦІЙНИХ ЗМІ (ПІСЛЯМОВА)................. 165

ТЕРМІНОЛОГІЯ......................................................................... 169

Винесено тлумачення деяких понять, щоб не перевантажувати практично зорієнтований посібник суто теоретичним матеріалом. Таким ключовим поняттям, як «віртуальність» та «масова комунікація», відведено значно більше місця, ніж іншим термінам, оскільки від їх належного розуміння залежить успішне засвоєння поданого матеріалу

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА................................................ 179

ЗАВДАННЯ ТА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 183

Запитання для самоконтролю................................................. 183

Практичні завдання................................................................. 187

Література для самостійного опрацювання............................ 192

ДОДАТОК.................................................................................... 193

Подано автентичні фрагменти перекладів на українську статей з відомих закордонних видань, які були вміщені на сайті Західної аналітичної групи та деяких інших ресурсах у 2006–2010 рр.

Філософія і психологія Мережі............................................... 193

БЕНДИК Едвід. Інтернет змінює фундамент нашої культури

МОРОЗОВ Євген. Інтернет: кілька міфів

МАКІНТАЙР Бен. Інтернет убиває розповідь

КАР Ніколас. Що робить Інтернет з нашим мозком?

КАСТЕЛЬС Мануель. Громадянин народжується в Мережі

БРУКС Девід. Вершники в бурі

Бізнесові та організаційні моделі........................................... 214

ДОЛГІН Александр. WEB 3.0 – рекомендаційні сервіси

МЕСІНҐ Майкл. Новий горизонт для новин

РАЙТ Роберт. Порятунок для газет – у межах досяжності

ГАРСІА Маріо. Що робити, коли люди вже знають, що є в газеті?

МАКАРЕНКО Вадим. Google допоможе газетам

ГЕПЕР Джон. Продавай новини або готуйся рахувати збитки

Інтерактивність........................................................................ 226

МОРАН Джо. Модна нині інтерактивність – слабкий замінник публічної сфери

КРОВІТЦ Гордон. Ввічливість в Інтернеті – це оксиморон?

Блоґи і журналістика................................................................ 230

СЕМКА Пьотр, ЯНКЕ Ігор. Блоґери повинні зберегти анонімність?

ДОВЖЕНКО Отар. Дорогий щоденнику!